Шпаргалка: літературні жанри

·       Балади — поетичні твори, що переважно висвітлюють історичні події. Вони не є великі за змістом, однак на кількох сторінках уміщуються вельми напружені сценарії.

·       Поеми — це віршовані твори, що зображують визначні історичні події. Жанровий різновид поем — поема-послання вирізняється тим, що звертається або до конкретного опонента в дискусії, або до широкої аудиторії.

·       Вірші та сонети. У цих творах емоційність, піднесеність та зворушливість є жанротворчими. 

·       Новели — короткі прозові твори, що вирізняються несподіваними сюжетними поворотами та неочікуваними фіналами. Новела — це синонім до слова «напруга» в літературних жанрах.

·       Соціально-побутові та історичні повісті — це художні прозові твори, за обсягом менші, аніж романи, втім достатньо ґрунтовні. Зазвичай вони відображають сучасні реалії або історичні події.

·       Соціально-психологічні, історичні та навіть урбаністичні романи (яскравий взірець останнього жанру — роман В. Підмогильного «Місто»). Романи — це прозові твори великого обсягу. Романи дозволяють побачити в деталях соціальні зміни, історичні події. Та чи не найвизначнішою рисою жанру є розвиток характерів героїв та їхній детальне відтворення їхніх внутрішніх переживань.

·       Елегія - це ліричний твір медитативного характеру, журливої тональності, по етична сюжетна основа якого — емоційна реакція на певні події, ситуацію, психічні імпульси (почуте, згадане, пережите) чи конкретний душевний стан ліричного "Я", яке охоплене меланхолією, смутком, навіть стражданням.

·       Повість - Епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням (перша українська повість — "Маруся" Г. Квітки-Основ'яненка).