Думаю всі на своєму шляху стикались з цими важкими словами і досі не розуміють,коли і як їх виділяти. На жаль, учні чомусь оминають цю тему, аргументуючи, так що: " та нашо мені це, воно якесь незрозуміле". Тому сьогодні намагатимемось зробити її максимально легкою для запамятовування та розуміння.
Дієприслівник - це форма дієслова, яка характеризується своїми суфіксами:
- -учи
- -ючи
- -ачи
- -ячи
- -ши
- -вши
Таким чином відповідає на питання що робивши? що роблячи? та слугує додатковою дією у реченні. Підкреслюється та визначається завжди як обставина.
Дієприслівниковий зворот - це дієприслівник плюс залежні від нього слова. Цікавим є те, що зворот не вважається частиною речення, якщо ми будемо говорити про частини складних речень, та, незважаючи на розмір звороту, весь будемо виділяти рискою крапкою, як обставина.
Дієприслівниковий зворот виділяємо комою майже завжди, окрім того випадку, коли це спосіб дії.
Дієприкметник - це форма дієслова, яка відповідає на ті ж питання, що і прикметник, який? чий? та похідні, але походить від дієслова.
Наприклад: почервонілий( від дієслова червоніти)
Дієприкметниковий зворот - дієприкметник плюс залежні від нього слова. Виділяємо хвилястою,як означення.
Коли не відокремлюємо комою дієприкметниковий зворот:
Коли він стоїть перед означувальним слово.
* означувальне слово - це слово, якому дається ознака у вигляді дієприкметникового звороту.
Коментарі
Дописати коментар